2 лютого 1882 року народився чоловік, якого в майбутньому назвуть батьком модернізму, а його головний твір «Улісс» — енциклопедією модернізму. Нашим сьогоднішнім героєм стає Джеймс Августин Алоїзій Джойс. Народився він в буремному Дубліні, який на той час вів боротьбу за свою незалежність. Його батько Джон Станіслав Джойс (до речі, також письменник) і дядько Чарльз Джойс були…
Модернізм — це час великих змін. У деяких наших попередніх нарисах ми вже звертались до філософії цієї епохи, зараз перед нами постає більш глобальна ціль — дати характеристику літературі цього культурного періоду, але почнемо ми трохи здалеку. В першому нарисі цієї серії мова піде про книгу німецького письменника Флоріана Іллієса «Літо цілого століття» (2012), у…
У попередніх нарисах, які за нашим задумом, мають скласти єдину серію, ми прагнули залучити читача до дискусії про стан постмодернізму, та водночас подати базові уявлення про цю філософсько-культурну епоху. Так ми вже розглянули ідеї Ліотара про метанаративи та бодріярівську концепцію суспільства споживання. Тепер настала черга іншого видатного французького мислителя — Мішеля Фуко (1926-1984). Кирил Неклеса…
У попередньому нарисі ми окреслили риси інтелектуального та культурного контексту другої половини ХХ століття, що був осмислений Жаном-Франсуа Ліотаром через поняття «постмодерн». Цього разу звернімося до іншого французького мислителя — Жана Бодріяра (1929–2007). У своїй праці «Суспільство споживання» (1970) він запропонував соціологічний аналіз тих змін, яких зазнає людина в постмодерному світі. Бодріяр був не першим,…
XX століття — час великих змін. Розвиваються технології, наука, філософія, мистецтво, а разом із ними й суспільство. Ми залучені до цього глобального процесу, що можливий завдяки взаємодії суб’єкта із знанням. Кирил Неклеса Філолог і літератор. Автор праць з історії французької мови, когнітивної лінгвістики, літературознавства та філософії.→ До сторінки автора Жан-Франсуа Ліотар (1924-1998) підходить комплексно до…
У «Бутті і часі» (1927) Мартін Гайдеґґер зазначає, що суть феноменології насамперед полягає в методі. Цей метод можна висловити трьома словами: «Назад до речей!». Сам же Гуссерль, у своїй фундаментальній праці «Ідеї I», стверджує, що це втілення давньої мрії філософії Нового часу, що окреслилася в картезіанській традиції, була підхоплена британським емпіризмом Локка й Юма, а…
Світ охоплений часом. Жодна річ не може бути осягнута поза ним. Тому час — одна з центральних категорій філософії. У Модерну добу його осмислення набуває нового характеру: філософія переходить до питань гнеосології, фокусуючись на умовах самого пізнання. У цьому нарисі ми зосередимося на двох радикально відмінних концепціях часу, запропонованих Іммануїлом Кантом і Анрі Бергсоном. Кирил…
У кошику немає товарів.