Деконструкція Дерріда як новий спосіб пізнання

Деконструкція Дерріда як новий спосіб пізнання

Жак Дерріда, огляд ідей якого ми цього разу пропонуємо читачеві, прагнув радикально переосмислити засади західної філософської традиції. Він пропонує, розкритикувавши філософію, замінити її граматологією, і розглядає лінгвістику як основу гуманітарного знання. Суть деконструкції — а саме так називається метод, запропонований філософом, — полягає в осягненні можливостей реалізації слів у тексті.  Кирил Неклеса Філолог і літератор….

Дискурс влади за Фуко

Дискурс влади за Фуко

У попередніх нарисах, які за нашим задумом, мають скласти єдину серію, ми прагнули залучити читача до дискусії про стан постмодернізму, та водночас подати базові уявлення про цю філософсько-культурну епоху. Так ми вже розглянули ідеї Ліотара про метанаративи та бодріярівську концепцію суспільства споживання. Тепер настала черга іншого видатного французького мислителя — Мішеля Фуко (1926-1984). Кирил Неклеса…

бодріяр

Бодріяр та суспільство споживання

У попередньому нарисі ми окреслили риси інтелектуального та культурного контексту другої половини ХХ століття, що був осмислений Жаном-Франсуа Ліотаром через поняття «постмодерн». Цього разу звернімося до іншого французького мислителя — Жана Бодріяра (1929–2007). У своїй праці «Суспільство споживання» (1970) він запропонував соціологічний аналіз тих змін, яких зазнає людина в постмодерному світі. Бодріяр був не першим,…

ліотар

Ліотар проти метанаративів

XX століття — час великих змін. Розвиваються технології, наука, філософія, мистецтво, а разом із ними й суспільство. Ми залучені до цього глобального процесу, що можливий завдяки взаємодії суб’єкта із знанням.  Кирил Неклеса Філолог і літератор. Автор праць з історії французької мови, когнітивної лінгвістики, літературознавства та філософії.→ До сторінки автора Жан-Франсуа Ліотар (1924-1998) підходить комплексно до…

Філософія Едмунда Гуссерля як нове бачення світу

Філософія Едмунда Гуссерля як нове бачення світу

У «Бутті і часі» (1927) Мартін Гайдеґґер зазначає, що суть феноменології насамперед полягає в методі. Цей метод можна висловити трьома словами: «Назад до речей!». Сам же Гуссерль, у своїй фундаментальній праці «Ідеї I», стверджує, що це втілення давньої мрії філософії Нового часу, що окреслилася в картезіанській традиції, була підхоплена британським емпіризмом Локка й Юма, а…

Анрі Бергсон та Іммануїл Кант

Анрі Бергсон та Іммануїл Кант

Світ охоплений часом. Жодна річ не може бути осягнута поза ним. Тому час — одна з центральних категорій філософії. У Модерну добу його осмислення набуває нового характеру: філософія переходить до питань гнеосології, фокусуючись на умовах самого пізнання. У цьому нарисі ми зосередимося на двох радикально відмінних концепціях часу, запропонованих Іммануїлом Кантом і Анрі Бергсоном. Кирил…

ніцше вагнер

Ніцше contra Вагнер

У XIX столітті відбулося унікальне зближення філософії з музичним мистецтвом. Однією з найвражаючих форм цього синтезу стали інтелектуальні й особисті стосунки між філософом Фрідріхом Ніцше та композитором Ріхардом Вагнером. Те, що починалося як палке захоплення, згодом обернулося на гостру ідеологічну й особистісну ворожнечу. Що ж спричинило такий кардинальний відхід від колишніх уподобань? Вікторія Бачинська Музикознавиця….

roland_barthes

Автор жив! Чи ні?

Чому літературний твір перестає бути власністю автора? Чому на перший план виходить не його задум, а досвід читача? І що робить кожного з нас не лише інтерпретатором, а й співтворцем сенсу? Про це — у тексті Вікторії Бачинської. Вікторія Бачинська Музикознавиця. Авторка дописів у сфері культури, філософії та мистецтва.→ До сторінки автора З дитинства в…